Історія
Щастя - місто в Луганській області України, підпорядкований Новоайдарській районній раді. Розташований на річці Сіверський Донець на відстані приблизно близько 15 км. від центру Луганська. Населення - близько 14 тисяч осіб.
Місто багате природою. Крім річки Сіверський Донець на території міста і в його околицях є ще такі водні артерії і водойми як річка Айдар, озеро Чисте, водоохладительный канал і 3 ставка + безліч дрібних заплав. Практично в кожному водоймищі є риба. Для риболовлі в Щастя просто ідеальні умови. Місто оточене з різних сторін лісовими посадками і гаями. Породи дерев відрізняються великою різноманітністю. Серед них сосни, тополі, берези, дуби, клен і багато ін. Навесні і влітку цвітуть конвалії, ромашки та інші польові квіти. Місто - просто рай для любителів природи. Я б назвав його українською Швейцарією. Хоча Донецький кряж не може зрівнятися зі швейцарськими Альпами, але теж досить мальовничий і багатий природою. У вересні, жовтні листя приймає самі різні кольори від зеленого до жовтого і багряних - в цей час місто Щастя просто рай для художників і фотографів. Моя особиста порада: вид з гори Крейдяна (височина) на Мертвий Донець.
Основний роботодавець у місті - теплоелектростанція. У свій час це була одна з найбільших електростанцій світу, а зараз вона одна з найбільших на Україні. Станція побудована на значному видаленні від міста з тим, щоб не забруднювати міську территориюи околиці, так як місто з його багатющою природою є улюбленою зоною відпочинку мешканців півмільйонного обласного центру.
Історія міста
Історія виникнення поселення на місці нинішнього г.Счастье відноситься до кінця XVII століття. Тут, серед сипучих піщаних барханів, недалеко від повноводною р. сіверський Донець оселялися селяни, які тікали від гніту поміщиків в надії знайти своє щастя. Крім того Сіверський Донець був свого часу прикордонною річкою, і, опинившись тут, на протилежному березі, людина знаходила свободу і щастя. Тому, можна вважати, що саме з цим пов'язана назва цього поселення.
В 1754 році Катерина II подарувала землі, прилеглі до Дінця, і селян своєму придворному - Григорію Ковалинському. Пан Ковалинський був першим поміщиком в цій окрузі. За його прізвища село в народі стало називатися Ковалинкою. В селі налічувалося 173 двори і проживало 730 душ селян. В селі налічувалося всього 3 вулиці: Піщана, Кривулька (Гагаріна) і Довга (Донецька), яка тривала до самої залізниці. А навколо, на скільки вистачить очей, тяглися жовті безкрайні піски. В центрі села поміщиком Ковалинським в 1914 році була побудована цегляна церква. Була в селі 2-класна церковно-приходська школа, яка розташовувалася в церковній сторожці. На все село був один учитель. У центрі виділялися 2 великих цегляних будинки: господаря села Ковалинського (будівля колишнього будинку піонерів) та священика розташованого паралельно, на місці нинішнього магазину "Темп".
Після 1917 годана землях села Щастя було створено колгосп "Нове життя". Справжня нове життя прийшла в село з початком будівництва Луганської теплоелектростанції. Коли сюди приїхали будівельники, їх зустріло глухе маленьке село, всього 100 дворів, в яких проживало понад 400 осіб. Будинки освітлювалися гасовими лампами. Майбутні громадяни міста - будівельники Луганської ГРЕС - жили в тимчасових збірних будинках, від яких почалася перша вулиця майбутнього міста - ул.Донецкая. У перші роки забудова велася переважно за ул.Донецкой. Так було побудовано 83 фінських одноповерхових будиночка, 49 одноповерхових збірно-щитових будівель гуртожитків. Завдяки швидкому зведенню цих житлових будинків до кінця 1953 року,
фактично за рік, житлом було забезпечено близько 4
Що являє собою наше місто зараз? По-перше, він має статус міста районного значення, в якому проживає близько 14 тисяч осіб. В місті є дві школи, в яких навчається 1620 осіб, школа-інтернат - 308 учнів і два ліцею з числом учнів 610 осіб. Є школа мистецтв, яка налічує 300 учнів, є спортивно-оздоровчі комплекси і власний стадіон. Счастьенцы, незважаючи на перепетії, зуміли зберегти свій клуб на 500 місць, в якому працюють драмгуртки і гуртки народної творчості, а так само є прекрасна бібліотека. У Щастя працює лікарня, колектив стаціонару якої налічує 180 осіб, з них 40 лікарів, є 9 пунктів побутового обслуговування - це СТО, майстерні з ремонту взуття та ремонту теле-радіоапаратури, і перукарні, і бюро ритуальних послуг, та швейні майстерні. В місті працює 80 торгових точок, які торгують як продовольчими, так і промисловими товарами.
Жителі як і раніше відзначають свята, дивляться виступи народних колективів, відпочивають на природі, прекрасніше якої навряд чи знайдеш на всій Україні, працюють на своїх дачах та земельних ділянках. Нас радують виступи наших спортсменів: легкоатлетів, тенісистів, борців, футболістів, які займають призові місця на міських, обласних, республіканських та міжнародних змаганнях. В місті є своє літературне об'єднання письменників і поетів. Понад 30 осіб друкуються в різних виданнях, видається міської альманах "Счастьенский варіант".
Загалом, місто живе повноцінним життям, і ми сподіваємося, що це життя буде з кожним роком покращується.
Матеріал підготували Михайло Цвокбенкель і Юлія Охріменко.
