2020-й: рік, у який Луганщина здобула надію
2020-й рік став справжнім випробуванням для всього світу. Багато людей заслужено називають його найгіршим та найнепередбачуванішим у своєму житті. Важким цей рік був і для Луганщини. Пандемія, смертоносні пожежі, чвари довкола місцевих виборів – такий слід залишив по собі 2020-й. Але несправедливо було б казати, що запам’ятався він лише негативом. Однозначно, рік, що минає, можна назвати роком доріг. Роком будівництва. Роком, який дав старт великим проєктам та надію на розвиток регіону. Його визначні віхи ми вирішили згадати у цьому матеріалі
НЕ ТАКИЙ, ЯК IНШI
Луганщину часто називають депресивною областю. I, як би ми не любили свiй рiдний край, треба визнати: доля правди у цьому є. Порiвняно з iншими регiонами, за роки незалежностi ми не наростили, а, навпаки, значно розгубили свiй економiчний та iнвестицiйний потенцiал. Слiдом «посипалися» iнфраструктура, «соцiалка», комунальна та iншi сфери.
Щоб зрозумiти, чому так сталося, варто було б повернутися на 20-25 рокiв назад. Втiм, для сучасного жителя областi це не цiкаво. Адже, будьмо чесними: у 2014-му для Луганщини розпочався зовсiм новий iсторичний етап. I це – та сама точка, з якої треба вести вiдлiк, говорячи про втрати чи здобутки.
Власне, список того, що вiйна вiдiбрала у нас, добре вiдомий: 1/3 територiї, 2/3 населення, основнi промисловi потужностi, ринки збуту, фаховий рiвень медицини, освiти та культури. Навiть поруч iз сусiдньою Донеччиною, яку теж «потрiпала» вiйна, нашi нинiшнi позицiї виглядають вкрай невпевнено. I з такими вихiдними даними потрiбно ще й проводити реформи, щоб не вiдстати вiд всiєї країни безповоротно.
Така наша об’єктивна реальнiсть. Iнша справа – що було зроблено i центральною, i обласною владою для того, аби Луганщина якнайскорiше стала на ноги.
Озираючись назад, можна сказати, що першi п’ять рокiв вiйни регiон не жив, а лише пiдтримував життя. Дороги не ремонтувалися, кошти ДФРР не освоювались навiть на половину, найбiльшi мiста – Лисичанськ та Сєвєродонецьк – загрузли в полiтичнiй кризi. А про те, щоб реалiзувати системнi проєкти, якi дали б поштовх економiчному та соцiальному розвитку Луганщини, мова не йшла взагалi.
Тим, що цей застiй вдалося побороти, 2020-й докорiнно вiдрiзняється вiд усього воєнного перiоду життя Луганщини.
ПРО ВАЖЛИВIСТЬ КОМУНIКАЦIЇ
На нашу думку, найперше i найголовнiше, чого вдалося досягти керiвнику обласної адмiнiстрацiї Сергiю Гайдаю у 2020-му роцi, – це дiєва комунiкацiя з Офiсом Президента та Кабмiном. Нагадаємо, що Президент Володимир Зеленський з часу iнавгурацiї вiдвiдав нашу область стiльки разiв, скiльки, мабуть, не вiдвiдували всi iншi керманичi разом узятi. Зрозумiло, справа не в тому, що главi держави аж занадто подобається намотувати кiлометри крайнiм Сходом України. Луганщина для Президента є своєрiдним майданчиком, де вiн демонструє результати свого мирного плану. Ну а голова ЛОДА Сергiй Гайдай став надiйним провiдником цих реiнтеграцiйних iдей.
За результатами року регiон вийшов в лiдери президентської програми «Велике будiвництво» за термiнами та якiстю виконання робiт. Понад 160 млн грн залучено на ремонт 7 шкiл, 4 дитсадкiв i 4 спортивних об’єктiв. А днями мають бути завершенi ремонти у 5 приймальних вiддiленнях Сєвєродонецької, Лисичанської, Рубiжанської, Старобiльської та Бiловодської лiкарень.
Область вiдремонтувала запланованi 193 км дорiг державного значення i пiдняла цю планку ще вище – до 255 км. Таким чином, за один рiк зроблено вп’ятеро бiльше, нiж за всi роки вiйни. Найбiльш значущi проєкти – ремонт напрямкiв «Сєвєродонецьк – Станиця Луганська» та «Сєвєродонецьк – Золоте». Це саме тi дороги, якi ведуть з пiдконтрольної частини областi до пунктiв перетину лiнiї зiткнення. У наступному роцi на ремонт дорiг Україна має залучити кошти Європейського iнвестицiйного банку. Для Луганщини заплановано 100 млн євро. Якщо нiякi форс-мажори не вплинуть на умови договору, в 2021-му в областi зроблять ремонт основних магiстральних шляхiв.
Ще одним проривом 2020 року можна вважати вiдкриття КПВВ «Золоте» та «Щастя», яке вiдбулось 10 листопада. Але якщо перше працювало у «холостому режимi» ще з 2016-го, то пункт пропуску у Щастi побудували з нуля, причому – у новому форматi. Тут Мiнiстерство реiнтеграцiї створило так званий «сервiсний хаб»: адмiнiстративнi, банкiвськi, поштовi послуги з’єднали в одному мiсцi i в одному просторi для зручностi жителiв областi, що перетинають лiнiю розмежування. Такi ж хаби впродовж наступного року будуть вiдкривати й на iнших КПВВ. Але «Щастя» стало першим. I зовсiм не випадково:
– Я щиро вдячний всiм, хто нам в цьому допомiг i, сподiваюсь, допомагатиме й надалi. I, звiсно ж, Луганськiй ОДА i головi Сергiю Гайдаю, завдяки якому було вирiшено низку органiзацiйно-правових питань, що взагалi дало можливiсть реалiзувати цей амбiтний проєкт у такi короткi строки, – зазначив у день вiдкриття вiцепрем'єр, мiнiстр з питань реiнтеграцiї окупованих територiй Олексiй Резнiков.
Це – не перше публiчне визнання ефективної роботи губернатора Луганщини з боку вiцепрем’єра. I, звiсно, воно важливе для розумiння теперiшнiх вiдносин мiж нашим регiоном та центральною владою. Та ще бiльш важливою є пiдтримка Мiнiстерства реiнтеграцiї у втiленнi трьох проєктiв, вартiсть та значення яких є безпрецедентними для Луганщини.
НЕ МIЛЬЙОНИ, А СОТНI МIЛЬЙОНIВ
Останнiм часом голова ОДА Сергiй Гайдай дав кiлька «пiдсумкових» iнтерв’ю, в яких прiоритетними завданнями для себе та команди облдержадміністрації назвав будiвництво нової залiзничної колiї, обласної лiкарнi та реконструкцiю Попаснянського водоканалу. Всi цi проєкти об’єднує те, що вони отримали зелене свiтло у 2020-му завдяки плiднiй спiвпрацi ЛОДА та МiнТОТ.
Побудова 57-кiлометрової колiї вирiшить для Луганської областi цiлу низку проблем, якi накопичилися через окупацiю третини територiї. Як влучно висловився голова облдержадмiнiстрацiї, «це навiть не вбити двох зайцiв одним пострiлом, це як кинути гранату в заячу нору».
Коротко нагадаємо: наразi пiдконтрольними районами Луганщини проходять двi залiзничнi гiлки. Одна з них – «Кiндрашiвська-Нова–Лантратiвка» – з початком вiйни стала iзольованою, бо обривається, з одного боку, на окупованому Луганську, а з iншого – на територiї країни-агресора. Тобто, фактично весь пiвнiчний схiд областi сьогоднi позбавлений нормального пасажирського сполучення, а тамтешнi пiдприємцi для перевезення товарiв та врожаю, замiсть залiзницi, змушенi користуватися автомобiльними шляхами. Це довго, дорого, завдає економiчних збитків бюджету областi та «вбиває» її дороги. Як вихiд пропонується з’єднати напрямки «Попасна – Сватове» та «Кiндрашiвська-Нова – Лантратiвка» перемичкою мiж станцiями Рубiжне та Старобiльськ, щоб приєднати останню до мережi залiзничних дорiг України.
Упродовж року Сергiй Гайдай провiв десятки переговорiв для того, щоб вивести цей проєкт на нацiональний рiвень. У вереснi при Мiнiстерствi реiнтеграцiї була створена робоча група, яка вже узгодила питання щодо розробки технiко-економiчного обґрунтування будiвництва залiзничної гiлки.
– Також Мiнреiнтеграцiї працює над залученням коштiв мiжнародних фiнансових органiзацiй для фiнансування робiт, – наголошує Олексiй Резнiков.
Залучити потрiбно щонайменше 100 млн євро. А ось для ремонту Попаснянського водоканалу попередньо грошi вже знайдено. Пiдприємство спiткала незавидна доля з початком вiйни. Воно здiйснює поставки води на окупованi територiї i довгий час робило це фактично безкоштовно. Через такий стан справ водоканал накопичив власнi борги, зокрема, за електроенергiю. Восени керiвництву областi вдалось лобiювати в Кабмiнi рiшення, яке забороняє вiдключати вiд живлення потужностi пiдприємства на перiод проведення ООС. Але ж борги залишаються та продовжують рости. Щоб ця частина регiону взагалi не залишилася без водопостачання, прийнято рiшення про модернiзацiю пiдприємства.
Наразi Мiнреiнтеграцiї готує рамковий договiр мiж урядом України та урядом Францiї щодо офiцiйної пiдтримки проєкту. Восени французька делегацiя вiдвiдала Луганську область i ознайомилися з технiчним станом Попаснянського водоканалу, пiсля чого Францiя провела конкурс для визначення виконавцiв. За результатами конкурсу прийняте рiшення про залучення консорцiуму Vinci/Razel. Орiєнтовна вартiсть проєкту складає 75 мiльйонів євро. Завершити роботи планується до кiнця 2026 року.
Плани щодо будiвництва обласної лiкарнi ще не такi конкретизованi. Але вперше з 2014-го року ми не просто почули розмови про те, що лiкарню «потрiбно будувати», а побачили рух у цьому напрямку. У вереснi у Вiднi Сергiй Гайдай пiдписав меморандум про спiвпрацю з австрiйським забудовником, i далi вже розпочалися переговори на рiвнi уряду. Орiєнтовно на будiвництво лiкарнi потрiбно буде витратити бiльше 160 млн євро. Там буде найсучаснiше обладнання, 7 вiддiлень, а також лабораторний, перинатальний та онкологiчний центри.
Разом iз дорогами та новою залiзничною колiєю обласна лiкарня входить до перелiку заповiтних мрiй жителiв Луганщини. I якщо Сергiю Гайдаю вдасться втiлити цi проєкти у життя, вiн дiйсно запам’ятається як один з кращих очiльникiв регiону.
НА ПОРОЗI ЗМIН
Звiсно, це буде нелегко. Головнi опоненти, якi робили пiднiжки головi ОДА у 2020-му, зустрiчають з ним i 2021-й. Претензії вони висувають до введення ВЦА у Лисичанську та Сєвєродонецьку, а також до подолання наслідків лісових пожеж.
Що ж, чи ефективними виявились вiйськово-цивiльнi адмiнiстрацiї, можете судити самi, прочитавши нашi матерiали на сусiднiй шпальтi. Пожежi – питання бiльш делiкатне. Нiщо не поверне життя людей, якi в них загинули. В подолання ж iнших наслiдкiв включенi всi – починаючи вiд мiсцевих органiв влади, закiнчуючи Президентом та нашими мiжнародними партнерами. Можу помилятись, але це говорить саме про ефективнiсть роботи обласної влади, а не навпаки.
Так само, як i у 2020-му, Луганщинi доведеться протистояти ковiду. Але область вже готова до цього: лiкарнi поповнюються обладнанням, пацiєнти забезпечуються киснем, а всi медики з початку року будуть застрахованi.
Що чекає нас iз приємного? В Кремiннiй та Сєвєродонецьку почнуть будувати житло для внутрiшньо перемiщених осiб. До речi, сумнозвiснi будинки для переселенцiв у Рубiжному також мають довести до ладу: ОДА виграла суд у колишнього забудовника i взимку має оголосити новi тендери на завершення робiт.
А до квітня Мiнiстерство реiнтеграцiї має намiр затвердити Стратегiю економiчного розвитку Луганської та Донецької областей. Розробники обiцяють, що вона включатиме пропозицiї спецiальних умов ведення бiзнесу та залучення iнвестицiй на цих територiях.
З усiма її вадами та проблемами Луганщина стоїть на порозi великих змiн.
Важливо їх не проґавити.
За матеріалами газети Луганщина.ua