На сьогодні ми маємо дві армії: одна захищає Україну на фронті, інша - працює.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну боляче вдарило по економіці, що в свою чергу вплинуло на зростання безробіття серед населення. За офіційною інформацією Державної служби зайнятості, нині на одну вакансію претендує до 8 осіб. Тому Урядом України восени 2022 року було запроваджено проект «Армія відновлення» з метою залучення людей, які тимчасово залишилися без роботи, до виконання суспільно корисних робіт з відбудови країни.
Організатором робіт має бути військове командування спільно з обласною військовою адміністрацією самостійно або з залученням органів виконавчої влади.
З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори відповідно до Кодексу законів про працю України. Вони отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати (6700 грн), що в багатьох випадках є вищим, ніж допомога з безробіття. При цьому місцева влада за рахунок коштів обласного бюджету може збільшити оплату за таку роботу - співфінансування може бути і 50% на 50%, і 60% на 40%. Виплата з фонду на випадок безробіття (6700 грн) - це гарантована частина оплати.
Суспільно корисні роботи – це тимчасова трудова діяльність працездатних осіб в умовах воєнного стану, яка провадиться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків. Такі роботи і послуги не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.
На осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, поширюються вимоги законодавства про працю, про охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ВПО, що бажають долучитись до проєкту, звертаються у Центр зайнятості приймаючої громади за місцем реєстраціїіодразу можуть бути залучені до відновлювальних робіт. Перші 30 днів в статусі безробітного людині шукають роботу за її спеціальністю. Лише якщо за цей час не вдалось знайти роботу, підходящою роботою для безробітного буде вважатися будь-яка, яка не потребує кваліфікації або професійної підготовки. Також такій людині можуть запропонувати роботу, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці. І ключове слово тут - можуть. Тобто безробітних не обов’язково будуть залучати до таких робіт, адже кількість офіційно зареєстрованих в центрах зайнятості осіб складає близько 250 тисяч.
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Тому разом з офіційно зареєстрованими безробітними на таких роботах можуть працювати:
• незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Безробітні можуть бути залучені до виконання суспільно корисних робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Це можуть бути як роботи, спрямовані на задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань та сил цивільного захисту, так і на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення. Зокрема, це може бути:
• облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для формування окопів;
• заготівля дров для військових та населення;
• розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій;
• укріплення дамб;
• розчищення автомобільних доріг від завалів;
• розвантаження гуманітарної допомоги;
• облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття;
• ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;
• надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.
Варто зазначити, що це - орієнтовний перелік таких робіт, він залежить від потреб в конкретному регіоні. Досвід організації таких робіт в областях свідчить, що мова йде не лише про важку фізичну працю. Люди залучаються також до плетіння маскувальних сіток, фасування гуманітарної допомоги, приготування їжі військовим.
Чи можна відмовитись від таких робот?
Відповідно до статті 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
В той же час, згідно з Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відмова від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування.
Виплата допомоги по безробіттю призупиняється на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану - у суспільно корисних роботах, і поновлюється після припинення участі безробітного у таких роботах.
Також додамо, що з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про працю та охорону праці Держпраці здійснює інформаційну та консультаційну підтримку установ та суб’єктів господарювання, що створюють робочі місця для організації суспільно корисних робіт (сільські, селищні ради, комунальні підприємства тощо) http://kiev.dsp.gov.ua/kontakty/ .
Вже 303 підприємства, що організовують проведення суспільно корисних робіт, скористалися консультаційною підтримкою інспекторів праці.
До консультування залучаються спеціалісти з високим рівнем підготовки для надання практичних порад у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства. Держпраці і надалі буде забезпечувати інформаційний супровід підприємств, установ, організацій, які організовують проведення суспільно корисних робіт, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства та зниження ризиків нещасних випадків на виробництві.