Щастинська Масниця – найулюбленіший захід городян

Широка Масниця, а ще й щедра, усміхнена, гучна та справді народна. З кожним роком це загальноміське свято стає ще популярнішим серед мешканців та гостей нашого міста.

Цього року Масницю відзначали на шостий день масляного тижня, у суботу, за народними звичаями цей день називають «Посиденьки зовиці». Тому на міській площі щастинців гостинно приймали Господар та Господиня, а наскільки гарно приймали, пригощали та веселили, свідчить святковий настрій, безліч улюблених, перевірених часом та зовсім нових конкурсів, і, безперечно, рум’яні та запашні млинці.

Масляничне дійство підготували та провели творчі колективи Щастинського Палацу культури. Веселі Скоморохи, які розпочали народне свято,  щедрі Господар та Господиня, сувора Зима, ніжна Весна та широка Масниця – саме вони створювали атмосферу народного свята. Жартівливі конкурси, коли молоді хлопці та дорослі чоловіки у змаганні зачервоніли від жіночих поцілунків, змагання Зими і Весни, в якому Весна, звісно, перемогла, спортивні та дитячі ігрові конкурси, та традиційний льодяний стовп.

Кожного року саме це випробовування збирає найбільше глядачів і не дарма. Завзятість та мужність хлопців винагороджується не тільки гарячою підтримкою та оплесками, а й цінними подарунками. Два рази учень ліцею Богдан Косенко підкорював стовп і навіть виборов живий приз – справжнісіньку качку, котру потім у Богдана з гумором та жартами викупив учасник хору ветеранів Слухаєнко Миколай Павлович. Він випустив живий приз на свободу і  качка на радість малечі пройшлася по площі серед натовпу,  а потім знайшла нову домівку – на одному з найближчих озер.

Було ще безліч приємних сюрпризів. Так дітям, які читали вірші провесну, дісталися п’ять квитків на циркову виставу. А гарний настрій підтримував хор ветеранів, влаштувавши посиденьки на лавці під гумористичні частівки та творчі колективи - танцюристи та співаки. 

Та яка Масниця без частування пишних духмяних млинців та військовій каші?  Польова кухня щедро пригостила більше 300 осіб, дякуємо нашім військовим за допомогу та участь у святі. А скільки було продано глядачам млинців     та вареників з іншими смаколиками – не зможе порахувати ніхто!

Городяни, пройшовшись серед палаток, подивившись та послухавши виступи міських талантів, ще довго гуляли на святковій площі. Традиційно народне гуляння закінчилося спалюванням Опудала, яке жарко спалахнуло і в миттєво згоріло. Зима пішла заспівав пісню «Якби не було зими  у містах і селах», а їй на зміну прийшла лагідна Весна, а з нею обов’язково  розквітнуть дерева та пригріє сонечко.

Свято пройшло… Але спогади про нього, теплі та приємні, залишаться в пам’яті та серцях всіх його гостей та учасників. Адже свята, які відзначає наш народ, ще раз доводять і нам, і тим, хто нас оточує, що разом – ми сила, яку нікому у світі і ніколи не побороти.