Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх

Протиправна поведінка підлітків пов’язана насамперед з особливостями їхньої психіки (підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування).

Для більшості з них характерні такі риси поведінки як зневажливе ставлення до виконання своєї соціальної функції – навчання, набуття знань, також нерозвинене почуття обов’язку та відповідальності, наявність великої кількості «зайвого часу» та невміння організувати вільний час, відсутність індивідуальних захоплень.

Із матеріалів кримінальних справ випливає, що вікові особливості неповнолітніх значно впливають на мотивацію їхніх вчинків. Такими особливостями є:

• недостатній життєвий досвід;

• схильність до наслідування;

• вплив на них оточуючих, особливо дорослих осіб;

• бажання показати себе самостійним і намагання звільнитися з-під контролю та опіки батьків, вихователів;

• безконтрольність з боку батьків;

• безробіття батьків і відсутність у них коштів на утримання дітей;

• вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів;

• специфічне трактування таких понять, як сміливість, чесність, дружба;

• неправильна оцінка конкретних життєвих ситуацій;

• недостатній розвиток, а інколи і повна відсутність критичного ставлення до своїх вчинків, вчинків інших.

Також, дуже поширеною серед підлітків є думка, що до повноліття вони не несуть ніякої відповідальності або за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.

Що ж таке юридична відповідальність?

Юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, що полягає в застосуванні державою до правопорушника певних заходів примусу, передбачених санкціями правових норм. Загалом можна виділити цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Цивільна відповідальність– це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням  цивільних прав другої сторони.  Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер.

Згідно ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, що не досягли 14 років несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини. І мати, і батько відповідають за малолітніх за принципом рівної дольової відповідальності. Вони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх батьківських прав та обов’язків, які закріплені в Сімейному кодексі України, опікуни, усиновлювачі несуть аналогічну відповідальність. У разі встановлення опіки за життя батьків, не позбавлених батьківських прав, відповідальність за завдану підопічним шкоду можуть нести солідарно як батьки малолітнього, так і його опікун.

Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки. У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками.

Адміністративна відповідальність– це вид юридичної відповідальності, який застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного порушення 16-річного віку. До осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративне правопорушення застосовуються заходи впливу:

1)  зобов’язання публічно попросити вибачення у потерпілого;

2)  попередження;

3)  догана або сувора догана;

4)  передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком 16-18 років правопорушень, передбачених статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті – КУпАП), вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах:

-      ст. 44 (незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збути в невеликих розмірах);

-      ст. 51 (дрібне розкрадання державного або колективного майна);

-      ст., ст. 121-127 (порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів);

-      ч. 1, 2 статті 130 (керування транспортними засобами в стані сп’яніння);

-      ст. 173 (дрібне хуліганство);

-     ст.  174 (поширювання неправдивих чуток);

-      ст. 185 (злісна непокора розпорядженню або вимозі працівника міліції чи їх образа);

-      ст. 190-195 (порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнепальної, холодної або пневматичної зброї);

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані наступні заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП:

1. попередження;

2. штраф;

3. сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;

4. конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;

5. позбавлення спеціального права (до 3 років);

6. виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);

7. адміністративний арешт (до 15 діб).

Кримінальна відповідальність— це правова оцінка державою в особі уповноважених органів злочинного діяння.

Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

– умисне вбивство;

– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави;

– умисне тяжке тілесне ушкодження;

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

– диверсію;

– бандитизм;

– терористичний акт;

– захоплення заручників;

– зґвалтування;

– крадіжку;

– грабіж;

– розбій;

– вимагання;

– умисне знищення або пошкодження майна;

– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

Слід зазначити, що Кримінальний Кодекс України (ст. 97) передбачає можливість звільнення неповнолітнього, який уперше скоїв злочин невеликої тяжкості, від кримінальної відповідальності. Але за умови, що виправлення цього неповнолітнього можливе без застосування покарання. Дійшовши такого висновку, суд застосовує до підсудного неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

Крім цього, виходячи з принципів гуманізму, КК України встановлює для неповнолітніх особливу підставу для звільнення від покарання. Таке можливо в ситуації, коли неповнолітній, який скоїв злочин невеликої або середньої тяжкості, щиро покаявся і в подальшому поводився бездоганно з правової точки зору. У цьому разі суд, дійшовши на момент встановлення вироку висновку про недоцільність застосування покарання до такого неповнолітнього, може звільнити його від покарання і застосувати до нього примусові заходи виховного характеру (застереження; обмеження дозвілля; передання неповнолітнього під нагляд батьків, педагогічного чи трудового колективу, інших осіб; покладення на нього обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду; направити неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи). Це особливо треба мати на увазі батькам, щоб не дивувалися потім, що за скоєння однакового злочину одне чадо опинилося за гратами, інше – на волі. Зможете довести суду виховний потенціал своєї сім’ї, колективу, де навчається чадо – позбавите його «неба у клітинку» і, можливо, подальшої долі рецидивіста.

Щастинське бюро правової допомоги                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           вул. Республіканська, Сервісний центр, м. Щастя

Тел. : 095 450 58 04